Індивідуальні трансфери за фіксованою ціною з аеропорту Спліта до міста й містечок уздовж далматинського узбережжя, а також що подивитися і як пересуватися, коли ви вже на місці.
Аеропорт Спліта розташований не у Спліті. Він стоїть у Каштелі, на іншому боці Каштеланської затоки, за 20 км від міста і за 6 км від Трогіра, тож гості вирушають звідси у два боки. На захід від терміналу лежать Трогір, Сегет і острів Чіово — до всіх них їхати недовго. На схід дорога веде через Каштелу й Солін до Спліта, а далі узбережжям повз Оміш до Макарської рив’єри. Те, як мине ваша перша година, вирішує не відстань, а місце, де ви зупиняєтеся.
Сам Спліт лежить на півострові між Каштеланською затокою та Сплітським каналом: на його західному краї здіймається лісистий пагорб Марян, а позаду — хребти Козяк і Мосор. Старе місто — це римський палац, який Діоклетіан збудував собі на старість; у ньому досі живуть, і воно внесене до списку ЮНЕСКО. Уздовж берега тягнеться Ріва, міська набережна в пальмах, а поруч із нею — порт, один із найжвавіших пасажирських портів Середземномор’я і ворота до Брача, Хвара, Шолти та Віса.
Старе місто, центр
Старе місто Спліта — це не квартал навколо палацу: приблизно половина його і є палац. Діоклетіан звів укріплений комплекс наприкінці III століття нашої ери як резиденцію для життя після зречення — неправильний прямокутник завдовжки близько 215 м зі східного боку, із шістнадцятьма вежами на мурах з боку суходолу. Сьогодні всередині живуть близько 3000 осіб, а з 1979 року комплекс є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Двір Перистиль виходить з одного боку до мавзолею імператора, нині собору святого Домнія, а з іншого — до храму Юпітера, який пізніше став баптистерієм.
Західний край міського півострова
Пагорб, що замикає західний край півострова, укритий густим середземноморським сосновим лісом і оточений містом та морем. Мешканці користуються ним як парком ще від III століття, і він досі лишається місцем відпочинку городян: тут є бігові стежки, церква святого Миколая початку XIII століття, а біля підніжжя — пляжі Обойєна, Кашюні та Бене. Марян має 178 м заввишки, і згори видно все місто, навколишні острови та гори Мосор і Козяк.
Кліс, на північний схід від Спліта
Кліс стереже перевал, що розділяє гори Мосор і Козяк: фортеця стоїть на висоті 360 м і дивиться згори на Спліт, Солін, Каштелу, Трогір і більшість островів середньої Далмації. За неї воювали 2000 років: із середини IX століття вона була осідком хорватських правителів, капітан Петар Кружич боронив її від османської облоги, що тривала понад чверть століття, у 1537 році фортеця дісталася османам, а в 1669 році її здобула й розширила Венеція. Музей усередині показує зброю, обладунки та традиційні однострої.
27 км на захід від Спліта, 6 км від аеропорту
Історичний центр Трогіра стоїть на маленькому острівці між материком і Чіово, куди ведуть мости з обох боків, і з 1997 року є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО за свою венеційську архітектуру. Грецькі колоністи заснували тут Трагуріон у III столітті до нашої ери, тож місто має 2300 років безперервного міського життя. Найвеличніша його споруда — собор святого Лаврентія, західний портал якого роботи скульптора Радована є найкращим романсько-готичним твором у Хорватії, а в кінці набережної стоїть фортеця Камерленго XV століття.
Шибеницько-Кнінська жупанія, на річці Крка
Сьомий національний парк Хорватії, проголошений у 1985 році, охоплює 109 квадратних кілометрів річки Крка вглиб суходолу від узбережжя. Найвідоміша його ділянка — Скрадинський Бук, де 17 водоспадів сумарно спадають на 47,7 м на площі завдовжки 400 м і завширшки 100 м; це найбільша травертинова каскадна система в Європі. Навколо озерець прокладено дерев’яні помости, а від Скрадинського Бука відпливають човни на острів Вісовац, де францисканці заснували монастир у 1445 році. Це проста одноденна поїздка на північний захід від Спліта.
Ціни починаються з найнижчого опублікованого тарифу цього аеропорту й залежать від напрямку та класу автомобіля. За скасування щонайменше за 24 години до подачі повертається 90 %.
Автори фотографій Bernard Gagnon (CC BY-SA 4.0) · Sumitsurai (CC BY-SA 4.0) · Falk2 (CC BY-SA 4.0) · Bernard Gagnon (CC BY-SA 4.0) · Macic7 (CC BY-SA 3.0) · Skot (CC BY-SA 4.0)
