Індивідуальні трансфери за фіксованою ціною з аеропорту Іракліона до міста й курортів Криту, а також що подивитися і як пересуватися, коли ви вже на місці.
Іракліон — найбільше місто Криту і столиця острова, а його аеропорт — найзавантаженіший на острові. Термінал розташований приблизно за 5 км на схід від центру міста, а звідти курорти розходяться в обидва боки вздовж північного узбережжя: на схід — через Гувес і Херсоніссос до Малії, Сіссі, Агіос-Ніколаоса та Елунди, і на захід — до Агія-Пелагії, Балі й далі до Ретимно та Ханьї. На південь дорога перетинає острів до Матали та Агія-Галіні. Коли готелі розкидані так широко, трансфер з аеропорту — та частина подорожі, яку варто вирішити ще до вильоту.
Саме місто заслуговує на більше, ніж погляд дорогою на пляж. Венеціанці оточили Іракліон мурами завтовшки до 40 метрів із сімома бастіонами, а їхня фортеця Кулес досі охороняє вхід до старої гавані. В Археологічному музеї зберігається безперечно найважливіша колекція мінойських артефактів, а Кноський палац розташований приблизно за 5 км на південь від історичного центру. Далі від міста туристичні човни ходять до острова-фортеці Спіналонга з Плаки, Елунди та Агіос-Ніколаоса, а скелі над затокою в Маталі поцятковані печерами, створеними ще в добу неоліту.
Приблизно за 5 км на південь від центру
Кносс став найбільшим і найвідомішим центром мінойської цивілізації та є одним із найвідвідуваніших археологічних місць Греції. Поселення на пагорбі Кефала виникло близько 7000 року до н. е.; перший палац збудували близько 1900 року до н. е., а велике руйнування внаслідок пожежі умовно датують приблизно 1350 роком до н. е. Артур Еванс розпочав масштабні розкопки в 1900 році й відбудував частини палацу із застосуванням залізобетону та фарб. У пізнішій грецькій традиції складне планування палацу запам’яталося як Лабіринт.
Центр міста
Музей зберігає безперечно найважливішу й найповнішу колекцію артефактів мінойської цивілізації і вважається найкращим у світі музеєм мінойського мистецтва. Він починався в 1883 році як проста колекція старожитностей. Нинішню будівлю за проєктом архітектора Патроклоса Карантіноса звели між 1937 і 1940 роками, а світлові отвори в даху пропускають денне світло в зали. Більша частина музею закрилася на реконструкцію в 2006 році й знову відкрилася в травні 2013 року.
Стара гавань, центр міста
Кулес, або Кастелло-а-Маре (італійською «Фортеця на морі»), стоїть біля входу до старого порту Іракліона. Будівництво почалося після того, як у 1523 році знесли візантійську вежу, що стояла на цьому місці, і завершилося в 1540 році. Мури фортеці сягають 8,7 м завтовшки, а на двох її поверхах розміщено 26 приміщень, які колись слугували казармами, в’язницею, складами, церквою, млином і пекарнею. Османи захопили фортецю в 1669 році; сьогодні вона відреставрована, відкрита для відвідувачів і час від часу приймає мистецькі виставки.
Затока Елунда, поблизу Плаки
Спіналонга — невеликий скелястий острів біля північного входу до затоки Елунда, відділений від села Плака приблизно 750 м води. У 1579 році венеціанці заклали перший камінь його укріплень, а в 1715 році острів за угодою передали османам. З 1904 по 1957 рік тут була колонія для хворих на проказу — цю історію переказує роман Вікторії Хіслоп «Острів». Туристичні човни регулярно відходять із Плаки, Елунди та Агіос-Ніколаоса, а щороку острів приймає сотні тисяч відвідувачів.
75 км на південний захід від Іракліона
Матала — село на березі затоки, скелі якої поцятковані штучними печерами, створеними в добу неоліту. У мінойські часи тут був порт Феста, а за римлян — порт Гортини. У 1960-х роках печери зайняли хіпі, яких згодом вигнали церква та військова хунта. Сьогодні цей період вшановують на триденному пляжному фестивалі в Маталі, що проходить щочервня з 2011 року.
Ціни починаються з найнижчого опублікованого тарифу цього аеропорту й залежать від напрямку та класу автомобіля. За скасування щонайменше за 24 години до подачі повертається 90 %.
Автори фотографій C messier (CC BY-SA 4.0) · Marc Ryckaert (MJJR) (CC BY-SA 3.0) · Jebulon (CC0) · C messier (CC BY-SA 4.0) · C messier (CC BY-SA 4.0) · Marc Ryckaert (MJJR) (CC BY 3.0)
